А ввечері, коли тато прийшов з роботи, він повідомив чудову новину. Весь Дженін клас запрошено на екскурсію до Телевізійного Центру Управління, що поруч з Пані ТелеВежею. Ой, тобто, Київською телевізійною вежею!
Ох і чудовий фантазер тато Джені!
Дженя неймовірно зраділа і підбігла до вікна. Їй кортіло швидше поділитися радістю з Пані ТелеВежею. Проте вежі не було видно. Злива за вікном продовжувала окреслювати дощем похилі лінійки як в шкільному Дженіному зошиті.
– Певно, Пані ТелеВежа пішла налагоджувати нові мости, – подумала Дженя. Вона як ніхто знала, що вежа працює, навіть коли її не видно. Бо ТелеВежі завжди роблять свою корисну справу, аби всі люди могли вільно спілкуватися.
Засинаючи, Дженя помітила крізь пасмуги дощу на віконному склі яскравий червоний вогник, що підморгував їй з височини синього нічного неба.
Це Пані ТелеВежа бажала дівчинці гарних фантастичних снів!..