26 січня 2012
Творча зустріч Джінні та “Срібної читацької Книги” з учнями спеціалізованої приватної школи “Тріумф” відбулася з тріумфальною кількістю творчих завдань і ситуації!
По-перше, зустрілись із Срібною Книгою учні одразу кількох класів – двох других та трьох четвертих!! По-друге, ми встигли не лише познайомитись із проектом, почитати казку, створену спільно дітьми та дорослими учасниками унікального мистецького проекту, але й намалювати двома командами планету Котів та планету ГАВ з п’ятої сторінки рекордної кники! Ще й до того, молодші учні навчились робити орігамі котика. Ото радощів було котові Бульці – стільки котячих друзів та мешканців казкових планет одразу!!
Як було – дивіться більше на фото в альбомах проекту на сайті.
Що вигадалось-написалось читайте ось тут!!
– Чудово! – раділа Женька, – Ратушу врятовано!
– Ага, тільки як додому повертатись будемо? Це ж інше сторіччя! – замислився (похнюпився горював) Дмитрик. – Я ж мамі пообіцяв не затримуватись.
Та раптом Булька помітив, що старовинний годинник на Ратуші почав перетворюватись на сучасне електронне табло з мигаючими цифрами.
– Нам туди, полетіли! – пронявчав розумаха-Булька.
– Але як? Всі чарівні бульбашки витрачено, а так високо і Слон хоботом не дотягнеться.
– Стривайте! Дайте-но я щось спробую, – сказав Слон і видихнув три останні райдужні краплинки.
Годинник саме почав вигравати свою чарівну мелодію, аж тут кожна краплинка перетворилась на крилатого коня Пегаса.
– Ура! Ми врятовані! – раділи діти, разом з Булькою здіймаючись вгору на летючих конях.
Яке ж було їхнє здивування, коли прошмигнувши крізь годинниковий екран у башту, вони побачили височенну гвинтову драбину. Дмитрик з Женькою здолали кілька сходинок і не могли повірити очам. Біля кожної сходинки мандрівники побачили старовинні двері з написами «Скіфи», «Ярослав Мудрий», «Князь Мономах» та багато інших. А вже які роки було там зазначено – годі й казати. Видряпавшись на самісінький вершечок башти, діти помітили малесенькі потаємні дверцята. Пошарудівши, Дмитрик намацав за ними щось холодне і воно з дзенькотом впало під ноги.
– Це ключ, – здогадалась Женька, піднімаючи трохи дивну річ.
Дівчинка покрутила ключем у замку, проте двері не відімкнулись. Натомість поруч засвітився напис: «ВІДГАДАЙ ЗАГАДКУ». За мить з’явився текст…
Далі може бути твій варіант, адже творчий конкурс власної історії пригод кота Бульки та його друзів триває! Напиши свій варіант завершення спільної казки!
Клацни на Умови і долучайся!
Чекаю тебе!
Джінні))