04.11.2019
Вчетверте розійшлися Донеччиною потужні хвилі фестивального «Кальміюсу». Тиждень славно починається з Добропілля, неначе знак на добро. Навіть дороги тішили – повсюдно ремонти та оновлення. А що вже в школах і бібліотеці діялося! Постери і анонси – як має бути. Дитячі аудиторії, дорослі, цікавість в очах, емоції, запитання.
Центральна бібліотека увійшла до мережі інклюзивно-мистецьких просторів і активно залучає
дітей та підлітків з Центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю. Разом з ними Всеукраїнська ініціатива «Додай читання» дала старт естафеті «Сороконіжки несуть книжки». Вихованці центру ознайомилися з кількома моїми книжками, як от «Школярикова абетка», «Кольорові голоси», адже до кожної з них є цікаві завдання, спільні змагання чи корисні й кумедні забави. А кожна власноруч створена Казкаркою Джінні сороконіжка – унікалька. Ось ця може навіть пошепотіти-пошелестіти у відповідь, якщо погладити, а може м’яко й тихесенько притулитися до читача.
Тепер тут читатимуть книжку «Тридцять перший меридіан» – інклюзивну пригодницьку історію юного мандрівника Петрика, прототипом котрого став героїчний підліток Дмитро Ружевич, що мешкав неподалік у Сергіївці. Що іще може надихати так, як правдива книжкова історія з реального життя?
Знаю, що «Кіт Мармур та різдвяні пряники» і «Агент безпеки Ромчик, або Експрес Щастя» знайдуть тут своїх прихильників. А ваша невеличка ігрова лялька-мотанка з рудими кісками-хвостиками нагадуватиме мені про добро, що живе в Добропіллі. Вдячна організаторам, зокрема Саші @Олександра Папіна, і за тепле спілкування і фото Людмила Діденко, Ірина Мартинюк.
У казковому залі – й спілкування чарівне, а якщо й Казкарка Джінні гостює, то все склалося. Хоча, ні – найголовніше, щоб школярики чекали зустрічі з книжкою, казкою, гостями. От тепер можна вручити сороконіжку, що несе книжку (рукотворні іграшки таки мають чаклунську силу!), і з новинками книжковими знайомитися. Хоча, ні – треба спочатку всі веселі та корисні завдання Балакучого Шпака і Казкарки Джінні виконати. Ну, як всі? Щось і для роботи в класі залишити, а щось і вдома почитати.
Сонячний настрій, усмішки, навіть барвиста парасолька, схожа на мою улюблену, і погода підтримували казковий час зустрічей у школах Добропілля в рамках 4-ого фестивалю «Кальміюс». Вдячна організаторам! Сьогодні велося казково, добре, дружньо і книжково.