Годинники та час

Ходить час

(для малят)

Час іде тихенько-тихо – ТІК-ТАК.

Впали зірочки за стріху – ТІК-ТАК.

Мама кличе до сніданку – ТІК-ТАК.

М’яч гука стрибати зранку – ТІК-ТАК.

Тато віршика читає – ТІК-ТАК.

Бабця пісеньку співає – ТІК-ТАК.

Коли нічка настає,

Час дивитись сни іде.

Тік? Так!

 

(версія)

Час-хитрун іде, послухай: ТІК-ТАК!

Просить зранку до сніданку: ТІК-ТАК!

Кличе жваво на забави: ТІК-ТАК!

Каже на ніч нам «добраніч»: ТІК-ТАК!

Час із нами натрудився,

Хутко спати умостився.

Так!

 

Різний час

Поки кашу їв Іванко –

Чверть години збігли зранку.

Почитали разом віршик –

П’ять хвилин гортали книжки.

По гриби пішли до лісу –

Дві години чули тишу.

Готувала мама борщик –

Аж годину булькав горщик.

Подивились мультик з братом

Півгодини, не багато.

А синичка прилітала –

Три секунди! – дзьобнуть сало.

 

Годинники

Є годинник в мого тата:

Цифри, кнопки та екран.

Підморгне йому завзято

О котрій домашнє свято –

І мій тато має план.

 

У матусі є годинник

На гарненькім ланцюжку.

Із роботи мама вчасно

Йде у настрої прекраснім

Привітати всю сім’ю.

 

А сестра у телефоні

Має позначку про час.

Тож печемо з нею швидко

Запашний пиріг з повидлом

На вечерю для всіх нас!

 

Півник-годинник

У селі «годинник» – півник!

Має знати він про все.

«Ку-ку-рі-ку» збудить вранці –

Й молоко парне у склянці

Вже бабуся нам несе.

 

Знов опівдні проспіває –

І готується обід.

Як бабуся все встигає?

Я старанно помагаю,

Вчусь робити все як слід.

 

«Ку-ку-рі-ку» втретє чую,

Як збігає день ясний.

Завтра півня нагодую,

Розпитаю-причарую –

Де його годинники?

 

Час

Час у годиннику десь причаївся,

Стиха підказує нам звідтіля

О котрій вставати, до котрої вчитись,

Коли відпочити малечі пора.

 

Веселих миттєвостей повна година,

Відколи ми з друзями граємо в м’яч.

І швидко збігає остання хвилина,

Коли час додому вертатись – хоч плач!

 

А лише над вечір матуся рідненька

Співає свою колискову мені,

Годиннику завжди шепочу тихенько:

Щасливі секунди оці зупини!

 

Прокинуся завтра і точно побачу

Де час заховався і як він іде.

А може – навчуся його відчувати

Бо час разом з нами зростає, живе.

 

© Євгенія Пірог

www.vsimrii.in.ua