Фрагменти

У Щасливому Лісі

Дейззі любила свій веселий Щасливий Ліс. Затишно почувалися у ньому інші мешканці. Потапонці, яким пощастило  вцілити та потрапили сюди, відновлювали тут сили та знівечену душу. Ліс наповнював легені свіжим повітрям, а серце – палким бажанням повернути щастя на батьківщину.

З дитинства Дейзі  добре пам’ятала мамині розповіді про рідну Полуникію, та й сама вона згадувала яскраві картинки сонячної країни. Про те, як маленькою дівчинкою вона любила збігати зеленими шовковистими пагорбами у квітучу долину до кришталевої річки. Та як могла загубитися у часі, потрапивши  до безкраїх полуничних галявин. Тут під смарагдовим листям ховалася безліч яскравих соковитих ягід. Вони дражнили дітлашню, вистромляючи то там, то сям свої пружні блискучі боки, так що смачне полювання могло тривати безмежно.
Наївшись та замурзавшись досхочу, діти, як зграйка горобчиків, налітали на кущики суниці і зібравши ягідки у долоньку, повними жменьками доправляли їх до ротиків. Потому чекали малечу малинові розкоші. Зриваючи трохи тьмяні ніби від сну, темні оксамитові ягідні грона, вже ніби відчуваєш у роті їх мармеладний смак разом із жвавим бажанням не зупинятися і їсти ще, ще і ще… Доки сонце сховає надвечір червоні сердечка під темне листя, аби назавтра знову тривала ця нескінченна гра у дитяче щастя.

Дитяча казка Дейззі була зруйнована вщент в один із перших набігів еґґерів на Полуникію. Еґґери вчинили підступний потужний напад, не шкодуючи нікого. У жорстокому бою племена Нежиторів втратили кількох своїх безстрашних ватажків, а Дейззі – свого батька, сміливого Лаккі, ватажка невгамовних Лаккерів… Мати Дейззі встигла підхопити на крила лише свою літаючу донечку і врятуватися далеко в Ущелині, в дрімучому лісі.
Неймовірна туга за маленьким втраченим синочком на всі наступні роки позбавила її бажання літати. Безмовні відтоді материні вуста стулив присмак нарцисового аромату, що в той гіркий день віяв над квітучою долиною…

 

© “Потапонія, країна літаючого Лаззі”, Є.Пірог, ідея А.Шиловського, 2010, Свідоцтво про авторське право № 34015