З чого все починалося…
Біля витоків Клубу «Київ Схід Діти» – письменниця та громадський діяч Євгенія Пірог, засновник Творчого об’єднання «Всі мрії». Відомі різноманітні дитячі проекти Казкарки Джінні – Всеукраїнська ініціатива «Додай читання» і книжкові шпаківні, «Срібна Книга» та «Казковий гопак», що є Національними рекордами України, майстер-класи «Блискуче перо», а також доброчинні соціальні проекти та акції, які об’єднували дітей та дорослих з різних міст країни.
Так впродовж родинного марафону «Тату, Почитай!» активно долучився Центр духовного відродження «Джерело» з Красноармійська Донецької області. Саме від Максима Потапчука, координатора Центру, активіста Майдану в Донецьку, Євгенії надійшла інформація і прохання допомоги в організації дозвілля дітей вимушених переселенців, які вже з травня перебували в Києві.
Більше фото в альбомах Київ Схід Діти СТАРТ 🙂 та Україна єднаЄ – Київ Схід діти 2
Відео: Україна – єднаЄ!
Власне, з настанням літа Євгенія почала проводити перші екскурсії та майстер-класи і залучати до цього своїх творчих друзів, за допомогою волонтерів утворили на Фейсбук групу «Київ Схід Діти». Так був започаткований наш Клуб дитячого дозвілля.
Нині Євгенія, перебуваючи у приватній подорожі поза межами України, дистанційно консультує колег-волонтерів та пише для сторінки “Клубу Київ Схід Діти” у ФБ.
Безпосередня організація системного розкладу щоденних заходів для дітей та організація психологічної підтримки родин переселенців з дітьми, що долучилися до клубу – багатопланова задача, яку з відкритим серцем і Божою допомогою виконує Ірина Попова, керівник Event-agency “Magic Mask”
На поточний момент (20 липня) клуб налічує близько 150 дітей віком від 2 до 15 років. До організації змістовного дитячого дозвілля на благодійній основі долучилися Клуб “Знайка”, Дім освіти та культури “Майстер-клас”. Аквапарк юрского периода Dream Island (Київ) та інші друзі та партнери.
Привітання учасникам Клубу від Євгенії – Казкарки Джінні:
«Діти завжди житимуть в інакшому ніж ми світі. Більш сучасному, технічному, динамічному. От тільки вогник в їхніх душах маємо ми, дорослі, встигнути засвітити.
І тут неможна скидатися на важкі життєві обставини: мусимо викохати, виплекати і винянчити усіх наших українських дітей.
Я мріяла, аби Клуб став таким, яким він тепер є. Я вірю в усіх наших Янголів-охоронців. Бажаю волонтерам – витривалості, майстрам – щирості, а організаторам – часу для нових подій та емоцій!
Нехай восени, як діти підуть вдома у свої рідні школи, їхні твори «Як я провів літо» попри все починатимуться словами: це було фантастичне і щасливе літо!»
Щасти!